Не россия, правильно московія

Літописні цитати, що зводять нанівець намагання привласнити Русь, хто б це не був. Підготував Алесь Ясноок.

Під 1146 роком: “І Святослав, заплакавши, послав до Юрія в Суздаль, сказав: “Брата мені Всеволода Бог узяв, а Ігоря Ізяслав схопив. Піди-но в Руську землю, до Києва”.

У 1147 році, коли чернігівський князь Святослав Ольгович обступив місто Неринськ (у Рязанському князівстві), літопис пише: “У той же час прибігли до Святослава із Русі отроки”.

Під 1151 р.: “Андрій (Боголюбський) тим часом випросив у отця піти наперед до Суздаля, кажучи: “Осе нам уже, отче, тут, в Руській землі ні раті, ні чого іншого. Тож затепла підем”.

Під 1154 р.: “У тім же році рушив Юрій з ростовцями, і з суздальцями, і з усіма дітьми в Русь. І стався мор серед коней в усьому війську його, якого ж не було ніколи”.

1173 року, коли Ростиславичам було запропоновано залишити Київ і навколишні міста Білгород і Вишгород та піти до Смоленська, літопис повідомляє, що “і заремствували вельми Ростиславичі, що він позбавляє їх Руської землі”.

Під 1174 р., коли суздальського князя Андрія Боголюбського вбили змовники в заснованому ним містечку Боголюбові під Суздалем, його придворний Кузьмище, згідно з літописом, сказав: “Уже тебе, господине, пахолки твої не признають. Не так, як колись, коли купець приходив із Цесарограда, і з інших країв, і з Руської землі”. Тоді ж після вбивства Андрія Боголюбського володимирські бояри (з Володимира-на-Клязьмі) говорили: “Князь наш убитий, а дітей у нього немає, синок його в Новгороді, а брати його в Русі”.

Під 1175 роком: “Того ж року коли оба Ростиславичі сиділи на княжінні у землі Ростовській, роздавали вони були посадництва руським отрокам. А ті велику тяготу місцевим учинили продажами і вірами”.

Під 1180 роком повідомляється про похід чернігівського князя Святослава Всеволодовича на Суздаль і Рязань: “І тоді спішно приготувалися до бою у війську Святославовім, і Всеволод Святославич уборзі примчав до руських полків зі своїм полком. І тоді рязанські князі втекли, а інших вони побили”. Коли Святослав повертався із Суздалі, літопис повідомляє: “А коли вийшов він із Суздальської землі, то одпустив брата свого Всеволода, і Олега, сина свого, і Ярополка в Русь, а сам із сином Володимиром пішов до Новгорода Великого”.

Література по темі. Можна замовити тут: https://sribnovit.com/product/%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d0%b0-%d0%bc%d0%be%d0%ba%d1%81%d0%b5%d0%bb%d1%8c-%d0%b0%d0%b1%d0%be-%d0%bc%d0%be%d1%81%d0%ba%d0%be%d0%b2%d1%96%d1%8f-%d0%ba%d0%bd%d0%b8%d0%b3%d0%b0-2-%d0%b0%d0%b2/
Країна Моксель, або Московія. Книга 2 Автор: Володимир Білінський
У книзі на основі давніх літописних джерел досліджено історичні корені Російської імперії, доведено факти становлення та розвитку московитів як народу на базі давнього фінського етносу.