Чи справдї на попах стоїть наша Народна справа? Чи попи врятували нашу народність від загибелї? Чи не попи і біскупи навчила наш нарід бити поклони перед кожним урядом, здаватися на ласку згори, ждати помилування там, де належало б упоминатися свойого права? Чи не біскупи і попи завсїгди спричиніли у нас почини яснїшої, рішучої хлопської і щиронардної полїтики? Вони добивалися прав і користей для себе, для свого попівського клясу, а народові товкмачили, що то буде користь для цїлого загалу. Скажемо коротко: не попи удержали руську народність, а хлопи. Не попівська полїтика піддержить і розвине далї ту народність, а хлопська, а при тім широко поступова, радикальна.

(Іван Франко, «Громадський Голос», ч.24, 1898 рік)